Топ 3 маршрутів Карпатами для першого знайомства з горами

Йосип Крочак Avatar
Йосип Крочак
Дата публікації: 12.9.2021

Наш експерт з туризму Марія просто закохана в Карпати. Вона пройшла близько 833 км це майже як з Києва до Кракова! 

В цій статті Маша ділиться своїми улюбленими пішохідними маршрутами Карпатами в різні пори року. Якщо ти хочеш піти в похід, але не можеш визначитися із маршрутом, ця стаття саме для тебе.

Як вибрати туристичний маршрут

Мабуть, найважче під час планування походу це вибрати, яким саме маршрутом йти. Карпати такі великі, що хочеться все і одразу, але, як завжди, доводиться обирати щось одне.

Ось основні правила, якими я керуюсь, збираючись в гори:

  • Легкість добирання до маршруту. Особливо, коли є 3-4 дні і витрачати один з них, щоб дістатися до старту або з фінішу, немає можливості.
  • Добре промаркований і легкий в орієнтуванні маршрут. Особливо, якщо йду сама або вдвох з кимось.
  • Що я хочу від маршруту: відчути свіжість карпатських лісів чи максимально милуватися краєвидами.

Звичайно, є ще багато інших нюансів, але це мої три слони, на яких тримається планування.

Коли знайомі почали мене запитувати, куди краще піти в гори, то спочатку я губилась, тому що для мене немає в Карпатах місця, яке б не заслуговувало на увагу. Але все ж, я обрала топ маршрутів для різних пір року.

Через те, що переважно про таке питають люди, які ще не були в горах, в цей список потрапили маршрути по хребтах, де потрібно лише піднятися на гору, а далі просто милуватися красою 🙂

Весна

Якщо маршрут планується на кінець квітня-травень, то це однозначно маршрут до полонини Веснарка, через гори Кукул і Кострич, з фінішем у Верховині.

Чому варто обрати цей маршрут?

Мабуть, одна з основних причин, чому цей маршрут краще проходити весною, це крокуси. Ця неймовірна кількість квіточок, яких настільки багато, що схили гір, пофарбовані у фіолетовий, просто не можуть не закохати вас в себе. Вони просто скрізь і всюди. Цей вид змушує мене зимовими вечорами мріяти повернутися туди назад і перевірити, чи не наснилося це мені. 

Ну і звичайно, неймовірно підкупає ділянка по хребту Кострич з панорамою на Чорногірський хребет. Він просто фантастичний з вкритими снігом вершинами. Можна виділити додатковий день, щоб просто насолоджуватись цією красою 🙂

Технічна частина маршруту

Починається маршрут з села Ворохта, що дуже зручно. Адже у Ворохті є залізнична станція і дістатися до маршруту можна без пересадок (звичайно, не з усіх областей України, але через те, що, я мешкаю в Києві, мої роздуми стосовно добирання будуть ґрунтуватися на цій точці відправлення).

Маршрут добре промаркований, що дає змогу легко орієнтуватися новачкам. А ще, дуже популярний, тому стежка добре протоптана і навіть, якщо на якійсь ділянці з якоїсь причини зник маркер, то навряд чи ви заблукаєте.

Протяжність маршруту

Складає 41 км. Орієнтовно, це три повні ходові дні. Тому, якщо ваш потяг прибуває або відправляється десь по обіді, то краще закладати 4 дні, щоб можна було не поспішати і йти в комфортному темпі.

Закінчення маршруту знаходиться в місті Верховина, з якої до Івано-Франківська (де знаходиться великий залізничний вокзал) легко доїхати, тому що там багато рейсових автобусів.

Мінуси

Мінус цього маршруту в тому, що він дуже популярний у весняний період, тому на вихідні й в святкові дні там може бути дуже багато туристів, і за гарні місця для ночівлі потрібно буде позмагатися 🙂

Літо

Дуже довго вагалася між Мармароським хребтом зі схилами, прикрашеними червоною рутою і чорничними полями, та Свидовецьким хребтом з полями нарцисів і гірськими озерами. І все ж, зупинилася на Свидівці.

Чому варто обрати цей маршрут?

Мабуть, ми всі пам’ятаємо заставку з Windows XP з безтурботними зеленими полями і блакитним небом, і саме це ви побачите на цьому маршруті. Безмежні гірські схили та поля, які відкриваються перед вами. Місцями зелень розбавлена білими нарцисами, що ще більше викликає захоплення. А коли на додачу до цього ще й трапляються гірські озера, то починаєш сумніватися, чи не чудовий сон тобі сниться. 

Також рекомендую обов’язково зупинитися на ночівлю біля одного з озер. Якщо ви націлені на лайт похід з мінімальною кількістю кілометрів за день, то можна і біля кожного, тому що вони знаходяться в середньому в 5 км один від одного.

Технічна частина маршруту

Починати маршрут можна з села Свидовець або з села Колочава через село Усть-Чорна. Я рекомендую починати з Колочави, а закінчити в Драгобраті, або в селі Свидовець. Тому що вибратися з Колочави важче, ніж дістатися до неї. 

На жаль, цей маршрут не підпадає під мій критерій “легке добирання до маршруту”, проте він настільки гарний, що все ж потрапив у мій топ. Але все вирішується, якщо є можливість домовитися завчасно про трансфер, і тоді взагалі не виникає питань з добиранням, куди б не було потрібно 🙂

Довжина маршруту

Довжина складає 55 км (якщо рахувати з Колочави до Драгобрату) і це орієнтовно 4 ходові дні.

Мінуси

Мінус цього маршруту полягає в тому, що по ньому полюбляють влаштовувати поїздки на джипах, квадроциклах, мотоциклах. Тому будьте готові, що періодично ви випадатимете з казки в реальність.

Осінь

Коли мова йде про осінні Карпати, то перше, що спадає на думку, це Золота Боржава. Мабуть, для мене не буде прекраснішого регіону осінню, ніж Боржавський хребет.

Чому варто обрати цей маршрут?

Це понад 30 кілометрів неймовірно захопливого виду. Боржава прекрасна і влітку, але вся її краса проявляється саме осінню. Коли деякі ділянки гори ще зелені, деякі жовті, а місяцями вже й червоні. В цю місцевість просто неможливо не закохатися. 

Ну і звичайно, чималу роль відіграють наявність карпатських ягід в цей період, а саме брусниця, чорниця (на західній Україні більш популярні такі назви, як афени або просто ягода), а також можна знайти багато ділянок з ожиною і малиною.

Технічна частина маршруту

Класичний маршрут по Боржаві можна починати з Воловця або з Міжгір’я. Я надаю перевагу старту у Воловці з фінішом у Міжгір’ї. 

По-перше, саме в це місто є прямий потяг і маршрут можна починати вже з потягу (перші маркери якраз починаються на вокзалі). А по-друге, на ділянці є неймовірно крутий підйом, по якому я не уявляю, як можна піднятися, тому що спускатися звідти було не легко. Хоча, можливо, це і суб’єктивно, бо спуски мені даються завжди легше, ніж підйоми. 

До речі, на цій ділянці взимку проводять навчання зимових походів з кішками та льодорубами (настільки крутий підйом).

Довжина

Сама довжина маршруту складає 41 км, це 3 повні ходові дні.

Мінуси маршруту

Дуже багато збиральників ягід, які дістаються на Боржаву на великих вантажівках (хоча, в осінній період їх набагато менше, ніж влітку). І це доволі сухий регіон, де джерел не так багато (тому що майже весь маршрут йде по вершині хребта), а до осені деякі джерела ще й пересихають.

Звичайно, кожен з цих маршрутів можна доповнювати, скорочувати, міняти точки старту та фінішу під власні потреби та бажання. Головне, перед походом не забувайте зареєструватися в пункті рятувальників, до якого відноситься ваш маршрут. Адже в першу чергу ми завжди маємо піклуватися про свою безпеку, бо ніхто не знає, яка гора дозволить піднятися на себе, а яка вирішить показати свій характер 🙂

Оцініть статтю
1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок (1 оцінили, средня: 5,00 з 5)
Loading...
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *